| 26 грудня 2009
Перша письмова згадка про нього датується 1424 роком.
У 1772 році в результаті першого поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією, землі теперішнього Верховинського району увійшли до Австрії.
Майнове розшарування, національне пригноблення, посилена експлуатація населення гірських сіл викликали масове незадоволення селян. Своєрідною формою боротьби та проявом стихійного протесту селянства проти існуючого ладу був опришківський рух. Багато жителів села Жаб'є діяли в загонах Олекси Довбуша, І. Пискливого, Пинті, Бойчука, Баюрака. Масовим явищем серед горян стали скликання віча - нової форми визвольного руху кінця ХІХ століття. В першій половині XIX ст. у Жабйому і сусідніх селах діяли опришки на чолі з М.Штолюком.
Під час Першої світової війни в околицях села Жаб'є та інших сіл точилися бої між австрійцями та росіянами. Багато гуцулів воювали у складі австрійської армії, особливо у легіоні Українських Січових Стрільців.
У квітні 1920 року відбулося селянське повстання, яке було придушене польською владою.
З 1921 до 1939 року Верховина входила до складу Польщі.
17 вересня 1939 р. на підставі пакту Молотова-Ріббентропа радянські війська вступили на територію Галичини.
Господарство і соціальна сфера
На території Верховинської селищної ради проживає близько 7500 жителів, налічується 2050 дворів. Земельні ресурси, придатні для ведення сільського господарства, незначні: 1347 га сінокосів, 1158 га пасовиськ, ріллі - 40, садів - 20, без рослинного покрову - 93, решта 2199 га - ліси. Це зумавлює структуру господарства селища - переважно лісозаготівля та тваринництво.
У Верховині працюють районна лікарня, поліклініка, фельдшерсько-акушерські пункти.
Освіта
У Верховині працює 9 освітніх закладів, зокрема гуманітарно-прикладний ліцей, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, середня школа-інтернат, загальноосвітня школа І ступеня на присілку Синиці, школа-садок І ступеня, ясла-садок «Сонечко», заочна загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів, дитяча юнацька спортивна школа та будинок школяра.
Культура
Верховина є центром гуцульської культури. З 1991 року під керівництвом Романа Кумлика виступає відомий ансамбль «Черемош», розвиваються й інші колективи народної самодіяльності. В селищі діє регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, а також приватний музей народних інструментів Романа Кумлика. Функціонують Народний дім, клуби, центральна районна бібліотека та її філіали, районна дитяча бібліотека, дитяча школа мистецтв.
Транспорт
З місцевої автостанції курсують автобуси до Івано-Франківська, інших населених пунктів області, а також до Києва та Чернівців. Селищного громадського транспорту, окрім таксі, немає.
(067) 969 68 40
(068) 144 20 89
(050) 661 85 26
15-53
363

